Canfield Solitaire — класична карткова гра, популяризована у XX столітті в Сполучених Штатах Річардом А. Канфілдом, власником казино. Втім, ця пасьянсна гра вже мала свою частку популярності у світі ще до буму в США і досі загальновідома під своєю оригінальною назвою: Demon Solitaire або Demon Patience.
Ця зловісна назва говорить сама за себе, щойно гравці беруться за виклик. Це одна з найскладніших пасьянсних ігор, з цифрами, що показують лише 71% виграшних розкладів у режимі тяги по три карти і середній відсоток виграшів 35% у досвідчених гравців, а серед епізодичних гравців це значення значно знижується.
Canfield Solitaire: розкладка табло
Canfield Solitaire використовує стандартну колоду з 52 карт. Табло поділено на чотири зони: 4 основи, резервна купа, кошик та ігрова область.
Щоб сформувати кошик, 13 карт роздаються сорочкою догори, утворюючи стовпець ліворуч від гравця. Лише остання карта, ближча до гравця, лежить лицем догори. Наступна карта з колоди кладеться на основу лицем догори.
Як і в більшості пасьянсних ігор, мета цієї гри — будувати основи за мастю в зростаючому порядку. Однак ця карта, прибрана з колоди, стане вихідною точкою для всіх. Наприклад, якщо це сімка, то всі основи мають починатися також із сімки, а наступною картою буде вісімка. На королів кладуть тузи, і послідовність триває в зростаючому порядку.
Далі під місцями для основ роздається 4 карти лицем догори, формуючи ігрову область. Решта карт групуються в резервну купу, яка має залишатися сорочкою догори.
Як грати в Canfield Solitaire
Грати можна лише картами з ігрової області. Тут гравці можуть переміщувати їх, щоб створювати спадаючі послідовності з чергуванням кольорів. Карту можна покласти лише на вільну (без карт зверху). Як і в Klondike Solitaire, тут також можна переміщувати часткові послідовності. Наприклад, послідовність 7-6-5 можна перемістити поверх 8 в інший стовпець.
Картою, поверненою лицем догори в кошику, не можна грати, доки її не відправлено безпосередньо на основу або не переміщено в ігрову область. У цій онлайн-грі Canfield Solitaire ця карта автоматично надсилається на порожнє місце в ігровій області. Гравці також можуть будувати послідовності в цій області, спрямовані саме на карту в кошику. Наприклад, якщо це 4, вони можуть перемістити її в ігрову область, коли 5 вільна.
Щойно карту лицем догори прибрано з кошика, наступна по черзі буде перевернута. Коли кошик закінчується, у порожнє місце можна покласти будь-яку карту.
У резервній купі гравці можуть знайти корисні карти для побудови основ або послідовностей в ігровій області. Доступні два режими гри. У легшому колода розкривається по одній карті за раз. У важчому — по три карти.
Поради та стратегії, як перемагати в Canfield Solitaire
Створюйте порожні місця
Порожні місця — найпростіший спосіб перемістити карти з кошика в ігрову область, щоб ними можна було грати, оскільки ви не залежите від послідовностей чи від карт, доступних у резервній купі для побудови цих послідовностей.
Найкраще те, що щойно кошик закінчується, у порожнє місце можна перемістити будь-яку карту, що є чудовою перевагою, оскільки дає вам можливість легше переміщувати карти й створювати послідовності.
Балансуйте основи
Важливо не намагатися будувати основи по одній за раз, навіть якщо це ваш перший імпульс.
Послідовності в ігровій області мають будуватися з чергуванням кольорів. Якщо ви, наприклад, заповните червону основу раніше за всі інші, у вас може бракувати потрібних карт для переміщення чорних у послідовностях, що зробить неможливим дістатися до або розблокувати ті, які вам потрібні для просування в грі.
Надавайте пріоритет кошику, а не резервній купі
Незалежно від обраного режиму гри, у резервній купі немає обмежень. Коли вона закінчиться, її можна повернути назад і пройтися по ній знову з самого початку.
Карти ж у кошику дістати важче, оскільки ними можна грати лише після того, як вони опиняться в ігровій області, і тому що вони лежать сорочкою догори і їх можна перевертати лише по одній за раз.
